середа, 29.01.2014

Історія ця, як не дивно, не про мою особу та моє чергове нещасне кохання. Я була здивована, коли виявилось, що VIP-козли чіпаються не лише до мене. На цей раз жертвою нещасного кохання стала моя пишногруда довгонога подруга. Натуральня білявка з пухкими губами. Назвем її Камілою. Коли Каміла йде по вулиці - чоловіки біля її ніг. А чули б ви як реагують поляки! "O kurwa! Jaka piekna kobieta!" В Каміли був хлопець, який її боготворив. Любив, поважав та носив на руках. Аж ось одного разу у її житті з'явився він...Цар звірів.... Назвем його Р. Хоча з левом він мав мало спільного. Особливо зовнішньо ) Але вважав себе за бога з Олімпу. Вперше я його зустріла, коли Каміла влаштувала нам подвійне побачення. На той момент я була у сварці зі своїм "коханим" Іванком. Р. привів друга, в якого на лобі миготіла неоновими вогнями вивіска "Блядун". Побачивши Р. у мене відняло мову. Але це не тому, що він був неймовірно красивим. Швидше навпаки... А потім було одне шампанське, друге, третє... Отямилася я у обіймах Юрца-блядунця. Він уже нагострив зуби і планував мене вести п'яну до себе додому. Хотів мені кубики пресу продемонструвати. Але я вирішила, що чудово проживу і не побачивши цього надзвичайного видовища, і почалапала додому. Іванку зраджувати не хотіла (якщо звісно не рахувати того, що з Юрком лупила по засосах як дурна). Дісталась до рідної хати не без пригод. Скажу лише, що таксист-приватник вирішив грошей з мене не брати... І перебуваючи у міцних руках Юрчика, я помітила що Каміла з Р. склеїлись докупки. З цього і почалась "велика любов" Каміли.

Довго Каміла не могла визначитись. Два чудові хлопці. Складний вибір. Тривало це місяців три. Аж ось одного сонячного ранку, коли я солодко спала на роботі - пролунав дзвінок. Сльози, соплі... Р. взнав про того  іншого і з мелодраматичним концертом покинув Камілу. Каміла зробила вибір. Покинула свого хлопця, повернула Р. і він їй все "простив".

Відтоді у них все було пречудово. Я навіть заздрила їй. Така любов.... Моя ж любов приносила мені лише нерви, соплі та жагу до вбивства. А Каміла цвіла та пахла. Аж ось настав Новий рік. В переддень цього свята мій Іванко в черговий раз мене заблокував на своєму зірковому айфоні і настрій в мене був нікудишній. Поки Каміла зі ще одною нашою подругою кришили салати, я сиділа на стульчику і покривала свого коханого козлика благим матом. Але це не зіпсувало святкового настрою і вечір пройшов пречудово. А на наступний день Каміла спригнула на 2 тижні до братської Польщі. І ось... Повернення додому. Нічого не підозрююча Каміла роздає нам подарунки і чекає на зустріч з коханим. Рудий левик вирішив не провтикати останнього шансу переспати з секс-бомбою. А потім включив мороз...

Настав чорний день... Каміла пише - Р. не відписує... Каміла дзвонить - трубку не піднімає.... А я сиджу у скайпі і гризу нігті від хвилювання....І ось його величність подзвонив... "Це кінець... Я не бачу з тобою майбутнього... ТИ МЕНЕ ТІЛЬКИ ВИКОРИСТОВУВАЛА!". Каміла в шоці, я в шоці. Далі була ще пуста переписка типу "що сталось?", "чому?" ,"я не можу сказати", "ти мене ніколи не любила" і "не люблю я тебе". В кінці кінців, я беру пляшку і їду втішати нещасну подругу. Навалились ми, як ті коні. Якимось дивом на п'янку припхався Іванко-баламут і навалився разом з нами. А коли я, як той метелик, полетіла на нічну зміну, Іванко прочитав Камілі двохгодинну тошнотну лекцію невідомо про що і, залишивши її з розбитим серцем наодинці, відчалив додому.

Настав ранок - прийшов бодун. Санта-Барбара продовжується...Ще декілька днів тошнотних розмов. Р. обзиває Камілу всякими нехорошими словами. Нічого не пояснює. Каміла ж у нас телепат - нехай вгадує. Ми маєм багацько божевільних теорій.. Але жодна з них не перевершила правду... Патрисія... Ось причина. Колишня дівчина Р. Ця хитра сучка вирішила добити Камілу. Так як наш "хоробрий" лев Р. так і не сказав Камілі правду і поступив, як справжній мужчина - заблокував її усюди де зміг - цей важкий обов'язок взяла на себе Патрисія. Це був хороший лист у якому Патрисія слізно благає прийняти Камілу усю правду... Вони кохають один одного, вони найрідніші люди. Патрисія відпустила "коханого" і дозволила йому спати з ким захоче. А він, так сильно кохав Патрисію, що погодився і стрибнув у ліжко до іншої. Звісно, кохаючись з Камілою і говорячи їй ніжні слова - він думав тільки про колишню. Адже лише вона була в його серці. А Патрисія, відсмоктуючи у чергово йобера, любила лише Р. Яка шалена любов! Гратись людиною, як іграшкою, плювати на чужі почуття - це ж так весело! Це чудовий спосіб перевірити свої почуття і зрозуміти, як ви багато означаєте одне для одного. Безпричинно обзивати дівчину, якій говорив, що любиш, і яка тебе по-справжньому кохала і була готова на все - це гідний вчинок справжнього мужчини! Добивати дівчину словами про своє кохання з Р., кайфувати від того, як їй боляче - аплодую стоячи, Патріціє! Ви обоє справді чудова пара! А Камілі потрібно радіти, що з її життя пішло таке ...., як Р. І  я вірю, що вона знайде гідного чоловіка, який зробить її щасливою.

Історія мого знову ж таки нещасного кохання розпочалась на охоронній фірмі, в якій я плідно і практично безплатно трудилась. Іванко-баламут був новим працівником і - як говорили на офісі - генієм. Неля – моя шалена напарниця – відразу ж звернула на нього мою увагу. Але я не люблю таких худих і малих хлопців, яким і був Іванко. На той час я готувалась до поїздки в Париж і мені не було ніякого діла до миршавого ліфтера.
Об’їздивши півЄвропи і повернувшись на роботу, я знову ж не звертала уваги на ту глисту. А він, як згодом вияснилось, кинув на мене оком давним-давно. Мене почали сватати… але я без бою не здавалась. Складалось враження, що весь офіс хоче погуляти на нашому весіллі. Аж ось одного разу… Я напилась! Контакти, як і алкоголь, – чудова і водночас страшна річ. Одне маленьке повідомлення і Іванко вже їде до мене о пів 11 ночі на зустріч. Все було чудово. Ми поспілкувались і сподобались один одному. Потім було друге побачення, квіти, ресторан, перший поцілунок. Минуло два чарівних тижні і я вже з Іванком товчусь на ліжку. І тут мене чекало аж два обломи… Перший… 5-сантиметровий дзвіночок. Аха-ха. Другий – дзвіночок не хоче рости. Як я не старалась дзвіночок залишався в режимі «лежачи». Лише через декілька годин, коли Іванко заспокоївся і почав рівно дихати - нам, спільними зусиллями, вдалось розбудити дзвіночка і він нарешті зміг увійти у шахту ліфта. Але незважаючи на ці неодноразові обломи, з Іванком я чудово проводила час місяців два. Закохалась по самі помідори і вже себе бачила у весільній сукні (хоча Іванку говорила, що заміж піду лише під страхом смертної кари). Аж ось у геніальній голові Іванка перегорів якийсь дротик. Перестав до мене дзвонити. Ми практично перестали зустрічатись. Іванко це пояснював горою справ. І говорив, що не може знайти на дзвінок до мене навіть декількох хвилин. Мабуть ці два останніх жахливих місяці він навіть в туалет не ходив… Такий був зайнятий… Я ж пояснювала собі це фразою: «Любов пройшла. Зів’яли маки. А не пішла би ти до сраки».
Перші роги я йому наставила з симпатичним блядунцем Юрою. Обпилась шампанського і лупила з ним по засосах, як дурна. Захотіла сексу. Але до рогатого лося Ванусі не змогла доїхати по фізіологічних причинах. Надолужила все наступного дня. Але прокололась. Розповіла про Юру. Він же хотів чесності у стосунках. Вануся надувся і через день написав мені чарівну смску, зі змісту якої я зрозуміла, що він мене підло кидає. Довго не переживала. Через три години я вже мирилась з чарівним хлопцем Мар’яном, який був у мене безтямно і марно закоханий. Клин клином вишибають. Я пішла з цим чарівним юнаком на каву. А 14 лютого він освідчився мені у коханні і запропонував зустрічатись. Але… моє серденько безмежно кохало Іванка. Я хапнула квітки, ведмедя і гайнула до коханого. Хто ж встоїть перед голою мною ) Але таракани у голові ліфтера стійко боролись проти моїх намагань налагодити стосунки. З Мар’яном я ще пробувала зустрічатись. Але після декількох поцілунків зрозуміла, що не хочу захлинутись у слині і дала дьору.
На 8 березня від «коханого» Іванка я не получила навіть привітання. І все одно простила. Вануся навіть палець об палець не вдарив, щоб зберегти стосунки. В нього було лише одне пояснення: «Я зайнятий. Не кіпішуй». Я його не розуміла. Цікаво, як я могла його зрозуміти, якщо він мені ніхера не говорив та не пояснював. За 2 останніх місяці я зіпсувала собі нерви і виплакала ціле море сліз. А потім мене осіяло і я зрозуміла, що слаба на голову якщо терплю таке відношення до себе. Плюнула на рогатого лошару і знайшла собі нового хлопця. Івасика повністю витерла зі свого життя. Лише лишила собі ліфчик, який він купив. Дорогий… Шкода викидати. М’якому ведмедю спершу хотіла відірвати голову і вислати Іванку поштою. Але потім вирішила віддати його племіннику. Може він голову відірве.

субота, 02.06.2012

З поверненням мене! 5 місяців я жила тихо і спокійно... Без козлів. Щиро надіялась, що чим більше чекаєш, тим кращий хлопець тобі попадеться. Як гірко я розчарувалась... Але все по порядку.

Розділ 1.  Дикі танці.

Моїй подрузі 25 років. Нічний клуб, горілка і 5 навіжених дівок. Відривались ми по повній. І ось повільний танець. Я іду до столика, аж ось хтось мене лапає ззаду і тащить танцювати. Деякі фактори, як от: горілка, смердючий туман і високий ріст даної особи чоловічої статі - не дали мені як слід роздивитись з ким це я танцюю. Єдине, що я запримітила - він надто сильно мене притискав до себе о_О а ще дивний відросток волосся, яким від досить активно тріпав. Потім знову були дикі танці, але ж все хороше колись закінчується. Горілка вся випита і ми йдем додому. І ось з'являється ВІН і бере у мене номер телефону...

Розділ 2. Перша здибанка.

Джонні (від. Іван) на другий же день запросив мене на здибанку. Приніс квіточку, поводив себе досить галантно і  навіть я не мала до чого придертись (незважаючи на мій паскудний характер). Але все ж таки він зумів мене шокувати практично до втрати свідомості. Номер один. У нього географічний язик. Ввечері я запитала гугл, що це... І побачене мені не сподобалось. Номер два. Джонні розлучений і має двоє дітей. Мої очі довший час не могли зайняти своє природнє місцезнаходження. Прийшовши додому, я дійшла висновку, що Джонні мені дуже подобаєтся і хай він має хоч 10 дітей, але я хочу зустрічатись з ним і надалі.

Розділ 3. Сауна.

Ми продовжували зустрічатись. Все було чудово. Якщо звісно не рахувати те, що одночасно я крутила з Андрійком з інтернету. А Андрійко мав дурну звичку невчасно дзвонити. Аж якось моя совість вирішила прокинутись і я Андрійка відшила. Як виявилось дарма... В Джонні мені подобалось практично все. Якщо звісно не рахувати його колишньої жінки і 2 дітей... А також він любив мені звітуватись про свій фінансовий стан і ходити з рюкзаком. І ще в нього були явні психологічні проблеми після розлучення. "Ууу. Я не вірю в кохання. Я нікому не довіряю. Від кохання одні проблеми. Навіщо женитись і т.п."  Зараз я вже розумію, що він досі не пережив розлучення, кохає свою дружину, любить себе жаліти і сидить в депресії.  Але не буду вдавати з себе  Зигмунда Фрейда. Продовжую. Джонні запросив мене в сауну. Правда перед тим ще відчитався скільки він на мене потратив. Але в сауні все було чарівно. І я вирішила поїхати до нього додому. Я що дарма ноги брила?

Розділ 4. Вранішній облом.

Цілу ніченьку я стійко боролась проти його намагань зняти з мене труси. Спала 2 години. І зранку я таки здалась... Іванко так тішився, що навіть не зняв з мене футболку. Аж ось... Облом. Маленький Джонні ще добре не прокинувся. Перший раз я була шокована. Коли Івасик був готовий вдруге, мене прорвало на геніальні коментарі, типу: "Вйо, конячка". Конячці це не сподобалось і вона впала в депресію. Коли і в третій раз не вийшло, мені вже відібрало мову. Джонні знервувався і почав курити. Я пила каву і переживала, щоб часом бідолаху не прийшлось відкачувати. Великої проблеми я в цьому не побачила і абсолютно не переймалась. З ким не буває. Зате було весело )

Розділ 5. Кінець.

інколи в мене бувають періоди "забагатодумання" ) Я почала аналізувати Джонні, себе, думати "що буде далі?". І це після кількох днів знайомства? Подруги мені казали: "Кидай, кидай. Ти молода дівчина, навіщо тобі чоловік з 2 дітьми". Це все правильно, якщо незважати, на те, що з людиною було дійсно добре... Але я послухалась і кинула. Через декілька годин усвідомила, що зробила...  Далі дійсно, не розуміла, що відбувалось. Я попросила вибачення, але за цей час в Джонні в голові поселились здорові таракани. І він запропонував мені дружбу. Хоча говорив, що я йому подобаюсь? Аргументував тим, що хоче зі мною зустрічатись, але як друзі, тому, що я йому дуже подобаюсь і він боїться в мене закохатись. І ще в нього на мене не встає, бо я йому подобаюсь, як людина, а не тільки, цитую: "Як м'ясо". Де тут логіка????? Я відмовилась від цієї заманливої пропозиції. І на даний час в пошуках нової крашанки. Удачі мені!

середа, 21.03.2012
понеділок, 12.03.2012

Знайшла на ютубі дуже красивий танець. Нажаль інформації про виникнення самого танцю малувато, але  виходячи з назви я зробила висновок, що це танець про якогось бога. Як виявилось, я помилилась.

Бодхисаттва

(санскр.) – «существо, стремящееся к просветлению» или «просветленное существо». Идеал северного буддизма. Забывающий себя в работе с другими. В буддийской мифологии и философии человек (или какое-нибудь другое существо), который принял решение стать буддой.
Побуждением к такому решению считают стремление выйти из бесконечного круга перерождений – сансары и спасти все живые существа от страданий.
Путь бодхисаттвы начинается с «поднятия духа просветления», после чего бодхисаттва (обычно в присутствии того или иного Будды или другого бодхисаттвы) дает обеты спасти все живые существа от оков сансары. Используя на своем пути шесть парамит (совершенств), бодхисаттва достигает «противоположного берега», т. е. нирваны. С помощью парамит бодхисаттва добивается высшего понимания и высшего сострадания ко всем живым существам, что и считается идеальным состоянием бодхисаттвы.
Поскольку Будды после достижения полной нирваны уже не могут оказать помощь живым существам, то величайшие бодхисаттвы (махасаттвы), достигнув просветления, предпочитают остаться в сансаре, добровольно подчиняясь законам кармы, пока все живые существа не спасены (http://ariom.ru/wiki/Bodxisattva).


 

Стиль Саїді є фольклорним і походить від назви північного регіону Єгипту «El Saaid», між Gizen і Edfu. В Єгипті живе безліч народностей, але вважається, що самий запальний і небезпечний темперамент належить саме народу Саїді! Словом «Саїді» позначається все, що має відношення до цього регіону. Стиль Саїді - живий, енергійний і на вигляд дуже простий. Природно, використовується ассайя (тростинка), хоча і не у всіх інтерпретаціях. Використання цього предмету відбувається тому, що в цих краях традиційно чоловіки носили з собою довгі бамбукові палиці, які використовувалися як зброя. Виходячи з цього, поступово утворився особливий чоловічий танець - Tahtib, в якому відбувалася імітація поєдинку. Жінки перейняли танець, але, зробили його більш легким і грайливим - таким чином, з'явився стиль «Raks Al Assaya».

На даний момент часу існують дві версії Саїді: чоловічий танець «Tahtib», і «Raks Al Assaya», що виконується і чоловіками, і жінками. В обох версіях глядач може побачити безліч трюків у використанні тростини. Жіноча версія природно більш елегантна і може тільки злегка імітувати «Tahtib».

Душу танцю Саїді визначає його ритм, один з різновидів сімейства Максум з подвоєним середнім DUM.

DUM - TAK -__ DUM - DUM -__ TAK -__| базовий
DUM - TAK -tak DUM - DUM -tak TAK -tak| наповнений

У першій частині ритму Саїді звучить DUM-TAK, на які припадає крок вперед однією ногою, а друга робить підстрибуючій рух.

Друга частина ритму важча - на неї припадає два DUM - це звучить як DUM-DUM TAK. У цій частині - крок назад і ще один стрибок.
Підстрибуючі руху імітують ходу арабських скакунів - на яких воїни Ель Саїда брали участь в битвах.

Тростина для танцю Саїді (asaia асайя асая) традиційно виготовлялася з бамбука із загнутим кінцем.
Зараз вони часто бувають з пластику обгорненого блискучим скотчем. Загнутий кінець у тростини повинен бути обов'язково - інакше важко балансувати і крутити тростиною. Техніка володіння тростиною має величезне значення для Саїді - танцівниця танцює, утримуючи тростину на плечах, грудях, стегнах, голові.

Костюм Саїді

Традиційний чоловічий костюм для Саїді складається з довгих штанів, сорочки з широкими рукавами і округлим коміром, а також довгого шарфу, обгорненого навколо голови.

Традиційний жіночий костюм для танцю Саїді - сукня без поясу з рукавами дзвоном, хустка на стегна і вуаль або покривало (хустка) на голові.


Де можна дістати такі спідниці? Думаєм з дівчатами...

 

середа, 29.02.2012

Лицар-не пам'ятаю, як звати - був білявим блакитнооким блондином з дурною головою. При першій зустрічі він запропонував мені романтичну прогулянку темним парком у 20-градусний мороз. Мабуть, хотів пошукати дрочунів та маньяків. Якщо, звісно, він не був одним із них. Я подивилась на нього круглими очима і відмовилась від цієї заманливої пропозиції. І запропонувала піти у тепле кафе, де працювала моя подруга. На що білобрисий лицар відповів, що немає грошей. Мої очі помалу почали вилазити з орбіт, але я їх вгомонила і сказала, що заплачу за себе сама. Задрипаний лицар скривив своє симпатичне личко і дав згоду... Ніби він робив мені велику честь вже тим, що погодився зустрітись з такою плебейкою, як я. На щастя, кафе було недалеко. Я взяла каву, лицар, вирішив зекономити оч на собі та взяв чай у пакетику. Пам'ятаю зачуханець розповідав практично весь вечір про себе, про футбол, про те який він крутий програміст і практично взагалі не цікавився моєю скромною особою. Я попивала каву і мріяла про закінчення цього "чарівного" вечора. Нарешті ми пішли розплачуватись. І лицар вирішив таки проявити галантність і заплатив за мою каву. І навіть провів мене додому. Через декілька лицар активізувався і почав натякати на наступне побачення. Спершу я, щоб не поранити його тендітну душу, почала посилатись на дуже важливі справи. Лицар натяків не розумів. Тоді я видала йому гірку правду... Він мені не сподобався. Затишшя перед бурею. Через декілька днів на мій e-mail від диво-хлопа прийшов лист після відкриття якого екран мого комп'ютера став синім. Ось так через мій правдивий язик прийшлось переставляти Windows.

понеділок, 27.02.2012

Якось моїй подрузі стрельнула в голову геніальна ідея - познайомити мене з другом її хлопця - Альфом. Я запитала її, чому в нього таке прізвисько. На що Ксюха мені відповіла, що він схожий на головного героя однойменного серіалу. Це мало мене настрожити... Але я проігнорувала цей знак долі... І ось ми сидимо в кафе... Парне побачення. Що може бути краще?

"Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилСЯ ты..."

 

Краще б не являвся... Якщо описати коротко - справді Альф, просто не такий волохатий... Наступну годину я ловила себе на думці, що потрібно спригувати... Я взяла свій німий телефон, сказала, що мені дзвонять і пішла телефонувати подрузі з проханням про допомогу... Подруга виручила... Повернувшись до столика, я повідомила чесній компанії, що мені терміново потрібно йти... Ксюха пішла мене проводжати... Ми мирно бесідували, аж ось нагрянув Він... Повідомив, що в нього "відійшли води" і почалапав у туалет. Незнаю який був у мене вираз обличчя, але в подруги - чесно кажучи - шоковано-дурнуватий ) Я зустрілась з подругою і тут мені захотілось адреналіну... Ми пішли в те ж кафе, де залишили мою подругу, її хлопця та інопланетянина. Кафе було велике, тому ми надіялись, що вони нас не засічуть... Але тут в мене також "відійшли води", я взяла подругу і ми взяли напрямок у бік жіночої кімнати. Аж ось... Подруга питає: "А це часом не Альф за нами йде?". Я незнаю, за скільки секунд я опинилась в туалеті. Ліля потім говорила, що ще не бачила, щоб так швидко бігали.  Ще й по сходах. Я просиділа в туалеті хвилин 10, поки  прибиральниця (яка зрозуміла мою ситуацію) не повідомила мені, що чудо пішло. Через деякий час Альф відчалив... Подальші наші стосунки були переповнені взаємною "любов'ю". Ось дещо з нашої переписки:


Любов 
ці вуса і така зачіска приховують твою "красу"...

Andriy 
Люба, месть и желчь - удел слабых :) i твiй допис ще один доказ цьому :)))

Любов Ковальчук
Ти придурок, альф. І твій допис - ще один доказ цього.

Andriy  
:)))))))))))))

Оксана  
мдя.....які страсті

Andriy  
та i я так кажу - чого кiпiшувати так :))))

Любов  
В мене від сміху над твоїми "геніальними" відповідями "відійшли води"...

Andriy 
:))))
можеш ще мены на спину плюнути - кажуть змiiним ядом корисно спину натерти :)))))))))))))))

Любов 
я з радістю.... і не тільки на спину, а й межи очі

 

Ось і вся історія наших з ним стосунків. Подруга мені інколи розказує чарівні історії про цього цікавого хлопця. Зустрічався він з дівчиною, яка мала великі груди. І сиділи вони якось на пиві... Купа народу... Він  підійшов до бідолашної, взяв її за груди та й каже: "Розслабся і в тебе буде чудове молоко". На місці тієї дівчини, я б вилила те пиво йому на голову...

 
1 , 2 , 3 , 4