Знайшла на ютубі дуже красивий танець. Нажаль інформації про виникнення самого танцю малувато, але виходячи з назви я зробила висновок, що це танець про якогось бога. Як виявилось, я помилилась.
Бодхисаттва (санскр.) – «существо, стремящееся к просветлению» или «просветленное существо». Идеал северного буддизма. Забывающий себя в работе с другими. В буддийской мифологии и философии человек (или какое-нибудь другое существо), который принял решение стать буддой. Побуждением к такому решению считают стремление выйти из бесконечного круга перерождений – сансары и спасти все живые существа от страданий. Путь бодхисаттвы начинается с «поднятия духа просветления», после чего бодхисаттва (обычно в присутствии того или иного Будды или другого бодхисаттвы) дает обеты спасти все живые существа от оков сансары. Используя на своем пути шесть парамит (совершенств), бодхисаттва достигает «противоположного берега», т. е. нирваны. С помощью парамит бодхисаттва добивается высшего понимания и высшего сострадания ко всем живым существам, что и считается идеальным состоянием бодхисаттвы. Поскольку Будды после достижения полной нирваны уже не могут оказать помощь живым существам, то величайшие бодхисаттвы (махасаттвы), достигнув просветления, предпочитают остаться в сансаре, добровольно подчиняясь законам кармы, пока все живые существа не спасены (http://ariom.ru/wiki/Bodxisattva).
Стиль Саїді є фольклорним і походить від назви північного регіону Єгипту «El Saaid», між Gizen і Edfu. В Єгипті живе безліч народностей, але вважається, що самий запальний і небезпечний темперамент належить саме народу Саїді! Словом «Саїді» позначається все, що має відношення до цього регіону. Стиль Саїді - живий, енергійний і на вигляд дуже простий. Природно, використовується ассайя (тростинка), хоча і не у всіх інтерпретаціях. Використання цього предмету відбувається тому, що в цих краях традиційно чоловіки носили з собою довгі бамбукові палиці, які використовувалися як зброя. Виходячи з цього, поступово утворився особливий чоловічий танець - Tahtib, в якому відбувалася імітація поєдинку. Жінки перейняли танець, але, зробили його більш легким і грайливим - таким чином, з'явився стиль «Raks Al Assaya».
На даний момент часу існують дві версії Саїді: чоловічий танець «Tahtib», і «Raks Al Assaya», що виконується і чоловіками, і жінками. В обох версіях глядач може побачити безліч трюків у використанні тростини. Жіноча версія природно більш елегантна і може тільки злегка імітувати «Tahtib».
Душу танцю Саїді визначає його ритм, один з різновидів сімейства Максум з подвоєним середнім DUM.
DUM - TAK -__ DUM - DUM -__ TAK -__| базовий DUM - TAK -tak DUM - DUM -tak TAK -tak| наповнений
У першій частині ритму Саїді звучить DUM-TAK, на які припадає крок вперед однією ногою, а друга робить підстрибуючій рух.
Друга частина ритму важча - на неї припадає два DUM - це звучить як DUM-DUM TAK. У цій частині - крок назад і ще один стрибок. Підстрибуючі руху імітують ходу арабських скакунів - на яких воїни Ель Саїда брали участь в битвах.
Тростина для танцю Саїді (asaia асайя асая) традиційно виготовлялася з бамбука із загнутим кінцем. Зараз вони часто бувають з пластику обгорненого блискучим скотчем. Загнутий кінець у тростини повинен бути обов'язково - інакше важко балансувати і крутити тростиною. Техніка володіння тростиною має величезне значення для Саїді - танцівниця танцює, утримуючи тростину на плечах, грудях, стегнах, голові.
Костюм Саїді
Традиційний чоловічий костюм для Саїді складається з довгих штанів, сорочки з широкими рукавами і округлим коміром, а також довгого шарфу, обгорненого навколо голови.
Традиційний жіночий костюм для танцю Саїді - сукня без поясу з рукавами дзвоном, хустка на стегна і вуаль або покривало (хустка) на голові.
Вже 2 повних місяці сиджу без хлопця. В такому стані є і плюси, і мінуси. Плюси полягаються в тому, що ніщо тебе не гребе. Тобто ніхто. Я повністю зосереджена на собі, на своїх потребах і бажаннях. Я почала знову займатись йогою. І ніякі думки про якогось егоїстичного козла не відволікають мене під час занять. За ці 2 місяці я вже можу скрутитись у вузлик і закинути ноги за голову. Як повезе моєму наступному козлику.... Ще почала приділяти більше уваги танцям. Стала краще крутити бедрами ))) І ще за 2 місяці прочитала 15 книг... А якщо рахувати тетралогію по томах, то 19. Я можу фліртувати з будь-ким і мені нічого за те не буде ) Один з моїх колег вже мене боїться... Я не лию сльози по ночах в подушку і засинаю відразу ж.
А які ж мінуси... Якби не йога і її заспокійливий ефект, я б за 2 місяці перетворилась в істеричну мегеру. Ще трохи і йога вже точно не допоможе... Сидячи дома по вечорах я почала писати злісні замітки про моїх колишніх і висилати їм посилання на них. Результати моєї творчості можна почитати нижче. Дивно, що я ще жива... До мене не дзвонять з дурними запитаннями типу: "що робиш?" чи "ти що ображаєшся?"... А так хочеться, щоб дзвонили... І ще я помітила, що починаю перетворюватись на чоловіка, бо думаю про секс 25 годин на добу. Березень почався...
І в цей день 8 березня я хочу побажати і собі, і іншим одиноким дівчатам, щоб вони знайшли свого єдиного козлика, який би любив і цінував їх. І міг оцінити всі їх таланти. Будь-які. Як от вміння зварити борщ, заштопати шкарпетку чи закинути ноги за голову... )
Нещодавно до моїх рук попала книга М. і С. Дяченків "Скрут". Книга вийшла ще в 1997 році. Але я відкрила для себе цих авторів нещодавно. Поки що прочитала три їх романи та один цикл (тетралогія) "Скитальцы". Я дуже люблю книги при читанні яких забуваєш про все... Про те, що ти на роботі, що вже 2 ночі і очі злипаються. Але читаєш... Тому що неможливо відірватись. Сюжет такий. Закохана пара вирішилась навіки поєднати свої долі. Але по дорозі додому молодята потрапляють у тенета страшного чудовиська - скрута. Він - це уособлення людської зради. Дівчина залишається у тенетах монстра. Хлопець же має виконати практично неможливе завдання, щоб врятувати свою кохану. І він відравляється на пошуки загадкової жінки. У книзі є ще одна лінія кохання. Дорослого чоловіка Аальмара та дівчинки Тіар. Дивні звичаї у цій гірській країні. Беруть маленьку дівчинку на виховання, а потім на ній же і одружуються...
Фізично красива людина не завжди є такою всередині. Вона думає лише про багатство, владу, задоволення. А каліка вміє радіти та насолоджуватись звичайними явищами природи, як от захід сонця... І хто з них є красивішим? І остання повія має свої мрії. Хоче їх здійснення, хоче вирватись з гріховного замкнутого кола в який вона сама себе ж і загнала. А дівчина, яка незнає чи повернеться її коханий, чи врятує її... Чекає смерті...
Кохання та віра не завжди є сильнішими за інстинкт самозбереження. Людина хоче жити і хоче врятуватись від смерті у будь-який спосіб. А як вчинити, коли ти раптом закохуєшся у жінку, яку ведеш на вірну смерть? Вибрати її і покинути свою дружину у лапах чудовиська? Чи краще вберегти обох і прийняти смерть? Гідний вчинок справжнього чоловіка. Роздуми дівчинки, практично вже дорослої, коли вона усвідомлює, що мужчина, якого вона любить, як батька, стає її законним чоловіком і бажає її як жінку?
Не кожне кохання є вічним, не завжди зрада є такою насправді, як думає зраджений. Це книга про людські почуття, зраду, недосконалість та мінливість людської природи...
Лицар-не пам'ятаю, як звати - був білявим блакитнооким блондином з дурною головою. При першій зустрічі він запропонував мені романтичну прогулянку темним парком у 20-градусний мороз. Мабуть, хотів пошукати дрочунів та маньяків. Якщо, звісно, він не був одним із них. Я подивилась на нього круглими очима і відмовилась від цієї заманливої пропозиції. І запропонувала піти у тепле кафе, де працювала моя подруга. На що білобрисий лицар відповів, що немає грошей. Мої очі помалу почали вилазити з орбіт, але я їх вгомонила і сказала, що заплачу за себе сама. Задрипаний лицар скривив своє симпатичне личко і дав згоду... Ніби він робив мені велику честь вже тим, що погодився зустрітись з такою плебейкою, як я. На щастя, кафе було недалеко. Я взяла каву, лицар, вирішив зекономити оч на собі та взяв чай у пакетику. Пам'ятаю зачуханець розповідав практично весь вечір про себе, про футбол, про те який він крутий програміст і практично взагалі не цікавився моєю скромною особою. Я попивала каву і мріяла про закінчення цього "чарівного" вечора. Нарешті ми пішли розплачуватись. І лицар вирішив таки проявити галантність і заплатив за мою каву. І навіть провів мене додому. Через декілька лицар активізувався і почав натякати на наступне побачення. Спершу я, щоб не поранити його тендітну душу, почала посилатись на дуже важливі справи. Лицар натяків не розумів. Тоді я видала йому гірку правду... Він мені не сподобався. Затишшя перед бурею. Через декілька днів на мій e-mail від диво-хлопа прийшов лист після відкриття якого екран мого комп'ютера став синім. Ось так через мій правдивий язик прийшлось переставляти Windows.
Якось моїй подрузі стрельнула в голову геніальна ідея - познайомити мене з другом її хлопця - Альфом. Я запитала її, чому в нього таке прізвисько. На що Ксюха мені відповіла, що він схожий на головного героя однойменного серіалу. Це мало мене настрожити... Але я проігнорувала цей знак долі... І ось ми сидимо в кафе... Парне побачення. Що може бути краще?
Краще б не являвся... Якщо описати коротко - справді Альф, просто не такий волохатий... Наступну годину я ловила себе на думці, що потрібно спригувати... Я взяла свій німий телефон, сказала, що мені дзвонять і пішла телефонувати подрузі з проханням про допомогу... Подруга виручила... Повернувшись до столика, я повідомила чесній компанії, що мені терміново потрібно йти... Ксюха пішла мене проводжати... Ми мирно бесідували, аж ось нагрянув Він... Повідомив, що в нього "відійшли води" і почалапав у туалет. Незнаю який був у мене вираз обличчя, але в подруги - чесно кажучи - шоковано-дурнуватий ) Я зустрілась з подругою і тут мені захотілось адреналіну... Ми пішли в те ж кафе, де залишили мою подругу, її хлопця та інопланетянина. Кафе було велике, тому ми надіялись, що вони нас не засічуть... Але тут в мене також "відійшли води", я взяла подругу і ми взяли напрямок у бік жіночої кімнати. Аж ось... Подруга питає: "А це часом не Альф за нами йде?". Я незнаю, за скільки секунд я опинилась в туалеті. Ліля потім говорила, що ще не бачила, щоб так швидко бігали. Ще й по сходах. Я просиділа в туалеті хвилин 10, поки прибиральниця (яка зрозуміла мою ситуацію) не повідомила мені, що чудо пішло. Через деякий час Альф відчалив... Подальші наші стосунки були переповнені взаємною "любов'ю". Ось дещо з нашої переписки:
Любов ці вуса і така зачіска приховують твою "красу"...
Andriy Люба, месть и желчь - удел слабых :) i твiй допис ще один доказ цьому :)))
Любов Ковальчук Ти придурок, альф. І твій допис - ще один доказ цього.
Andriy :)))))))))))))
Оксана мдя.....які страсті
Andriy та i я так кажу - чого кiпiшувати так :))))
Любов В мене від сміху над твоїми "геніальними" відповідями "відійшли води"...
Andriy :)))) можеш ще мены на спину плюнути - кажуть змiiним ядом корисно спину натерти :)))))))))))))))
Любов я з радістю.... і не тільки на спину, а й межи очі
Ось і вся історія наших з ним стосунків. Подруга мені інколи розказує чарівні історії про цього цікавого хлопця. Зустрічався він з дівчиною, яка мала великі груди. І сиділи вони якось на пиві... Купа народу... Він підійшов до бідолашної, взяв її за груди та й каже: "Розслабся і в тебе буде чудове молоко". На місці тієї дівчини, я б вилила те пиво йому на голову...
Орел був моїм першим хлопцем. Нічим особливим не вирізнявся. Середньостатистичний му...к. Правда працював в "Беркуті", вмів виробляти різноманітні викрутаси і мав шикарну фігуру. Орел не мав психічнохворої колишньої дівчини, не був шпигуном і кувадло в нього було далеко не маленьке. Нічого особливого, якщо не брати до уваги те, що він любив дивитись серіал "Універ" під час фізичного акту кохання. І також не міг довести це діло до логічного фіналу. Ні свого, ні мого. Я вважаю, що за годину часу це цілком можливо ))) Тому припускаю, що він латентний гомосексуаліст. Цікаво, що б на це сказав дядечко Фрейд.
З орлом у нас були цілком нормальні стосунки. Якщо звісно не рахувати нестачі уваги та часу на мене. А про відсутність нещасної валентинки за 2 гривні на 14 лютого та букетика підсніжників на 8 березня, я взагалі мовчу... Ще через місяць цих "стосунків" Орел знищив мою дівочу честь та відбув у заслання на 3 тижні в інше місто. По подальшій його поведінці я, завдяки методу логічної дедукції, зробила висновки, що він вирішив спригнути. І була права. Прибувши у рідне місто, він навіть не захотів мене побачити. І вчинив, як справжня ганчірка.. Кинув, переписуючись в "контакті". На другий же день я впала в обійми знайомого секс-гіганта - зализувати рани... І таки зализали... Я ще намагалась повернути Орла. Як не як, якщо вірити науковим дослідженням про генетичну пам'ять, мій первісток має бути схожим на нього. Я повертала його в сауні, потім на квартирі... Невже телевізор цікавіший, ніж гола дівчина під тобою? Після такого "шаленого" сексу я збилась з того діла... Все одно жодного толку і жодного задоволення...
вважається, що самий запальний і небезпечний темперамент належить саме народу Саїді! Словом «Саїді» позначається все, що має відношення до цього регіону. Стиль Саїді - живий, енергійний і на вигляд дуже простий. Природно, використовується ассайя (тростинка), хоча і не у всіх інтерпретаціях. Використання цього предмету відбувається тому, що в цих краях традиційно чоловіки носили з собою довгі бамбукові палиці, які використовувалися як зброя. Виходячи з цього, поступово утворився особливий чоловічий танець - Tahtib, в якому відбувалася імітація поєдинку. Жінки перейняли танець, але, зробили його більш легким і грайливим - таким чином, з'явився стиль «Raks Al Assaya».
Зараз вони часто бувають з пластику обгорненого блискучим скотчем. Загнутий кінець у тростини повинен бути обов'язково - інакше важко балансувати і крутити тростиною. Техніка володіння тростиною має величезне значення для Саїді - танцівниця танцює, утримуючи тростину на плечах, грудях, стегнах, голові. 
Ще почала приділяти більше уваги танцям. Стала краще крутити бедрами ))) І ще за 2 місяці прочитала 15 книг... А якщо рахувати тетралогію по томах, то 19. Я можу фліртувати з будь-ким і мені нічого за те не буде ) Один з моїх колег вже мене боїться... Я не лию сльози по ночах в подушку і засинаю відразу ж. 
Нещодавно до моїх рук попала книга М. і С. Дяченків "Скрут". Книга вийшла ще в 1997 році. Але я відкрила для себе цих авторів нещодавно. Поки що прочитала три їх романи та один цикл (тетралогія) "Скитальцы". Я дуже люблю книги при читанні яких забуваєш про все... Про те, що ти на роботі, що вже 2 ночі і очі злипаються. Але читаєш... Тому що неможливо відірватись. Сюжет такий. Закохана пара вирішилась навіки поєднати свої долі. Але по дорозі додому молодята потрапляють у тенета страшного чудовиська - скрута. Він - це уособлення людської зради. Дівчина залишається у тенетах монстра. Хлопець же має виконати практично неможливе завдання, щоб врятувати свою кохану. І він відравляється на пошуки загадкової жінки. У книзі є ще одна лінія кохання. Дорослого чоловіка Аальмара та дівчинки Тіар. Дивні звичаї у цій гірській країні. Беруть маленьку дівчинку на виховання, а потім на ній же і одружуються...
Лицар-не пам'ятаю, як звати - був білявим блакитнооким блондином з дурною головою. При першій зустрічі він запропонував мені романтичну прогулянку темним парком у 20-градусний мороз. Мабуть, хотів пошукати дрочунів та маньяків. Якщо, звісно, він не був одним із них. Я подивилась на нього круглими очима і відмовилась від цієї заманливої пропозиції. І запропонувала піти у тепле кафе, де працювала моя подруга. На що білобрисий лицар відповів, що немає грошей. Мої очі помалу почали вилазити з орбіт, але я їх вгомонила і сказала, що заплачу за себе сама. Задрипаний лицар скривив своє симпатичне личко і дав згоду... Ніби він робив мені велику честь вже тим, що погодився зустрітись з такою плебейкою, як я. На щастя, кафе було недалеко. Я взяла каву, лицар, вирішив зекономити оч на собі та взяв чай у пакетику. Пам'ятаю зачуханець розповідав практично весь вечір про себе, про футбол, про те який він крутий програміст і практично взагалі не цікавився моєю скромною особою. Я попивала каву і мріяла про закінчення цього "чарівного" вечора. Нарешті ми пішли розплачуватись. І лицар вирішив таки проявити галантність і заплатив за мою каву. І навіть провів мене додому. Через декілька лицар активізувався і почав натякати на наступне побачення. Спершу я, щоб не поранити його тендітну душу, почала посилатись на дуже важливі справи. Лицар натяків не розумів. Тоді я видала йому гірку правду... Він мені не сподобався. Затишшя перед бурею. Через декілька днів на мій e-mail від диво-хлопа прийшов лист після відкриття якого екран мого комп'ютера став синім. Ось так через мій правдивий язик прийшлось переставляти Windows.
о він схожий на головного героя однойменного серіалу. Це мало мене настрожити... Але я проігнорувала цей знак долі... І ось ми сидимо в кафе... Парне побачення. Що може бути краще? 
чарівні історії про цього цікавого хлопця. Зустрічався він з дівчиною, яка мала великі груди. І сиділи вони якось на пиві... Купа народу... Він підійшов до бідолашної, взяв її за груди та й каже: "Розслабся і в тебе буде чудове молоко". На місці тієї дівчини, я б вилила те пиво йому на голову... 
Орел був моїм першим хлопцем. Нічим особливим не вирізнявся. Середньостатистичний му...к. Правда працював в "Беркуті", вмів виробляти різноманітні викрутаси і мав шикарну
фігуру. Орел не мав психічнохворої колишньої дівчини, не був шпигуном і кувадло в нього було далеко не маленьке. Нічого особливого, якщо не брати до уваги те, що він любив дивитись серіал "Універ" під час фізичного акту кохання. І також не міг довести це діло до логічного фіналу. Ні свого, ні мого. Я вважаю, що за годину часу це цілком можливо ))) Тому припускаю, що він латентний гомосексуаліст. Цікаво, що б на це сказав дядечко Фрейд.
